Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Марево або жіночий роздум - ВІРШ

logo
Тетяна Луківська: Марево або  жіночий роздум - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Марево або жіночий роздум

Таїна  вічності  зорить  із  небосхилу, заглядаючи  в  розгублену  душу, запрошує  до  подорожі. Від  землі  ж  так  далеко, а  небо  манить:  “Піднімися  у  вись,  таємниця  за  тропосферою,  продерись  вглиб  сріблястих  хмар  мезосфери  і  відкриється  “Шлях  Чумацький” до  нового  життя”.	  
Недаремно  ж  колись  цей  шлях  відбився  зоряницею-сузір’ям  на  небі, сховавши  в  собі  земні  таємниці  людського  мандрування.   Піднімаюся  на  висотний  будинок,  щиро  зазираючи  в  піднебесся.  А  зорі,  майнувши  в  далину,  знову  запрошують: “Відірвися  від  землі,  злети  у  вишину.  Тільки  тоді  всі  хмари  небесні  розступляться  і  дозволять  шугнути  в  безмежжя.” Притихла, стояла  і  мріяла, споглядаючи  зоряний  незвіданий  Всесвіт. А  поруч  шелестів  вітер. З  висоти  падав  донизу , і  притоптаний  пізніми  перехожими,  прилягав  пилом  до  землі.  Наступну  ж  мить  піднімався  і  знову  шугав  у  простір  вітровою  завією.  Вільний  у  своєму  виборі  злітав  у  різні  боки, вибирав  тільки  йому  відомий  напрямок, хитаючи  віття  дерев.   А, здавалось, то  небеса    заколихують  землян  до  нічного  спокою,  шепочучи  колискову:  “Ш…шш..шу. ” Я  спати  не  хотіла,  бо  рвалася  до  неба,  до  зірок, до  таємниці  вічності.  Хотілося  пірнути  в  непізнане, щоб  відчути  наяву  всім  своїм  єством  грань  земного  тяжіння  і  величі  польоту  до  нескінченності  недосяжного  Всесвіту.  Я  знала  це  відчуття.  Часто  у  снах  злітала,  широко  розгорнувши  руки, неначе  крила.  Відчувала,  як  з  кожним  розмахом  рук  набирала  силу,  що  піднімала  мене  над  землею.  Сила  та  була  в  плечах  і  в  серці, наснажена з кожним  рухом  і  подихом,  внутрішнім  вогнем,  що  розгорявся  ватрою,  підносячи  мене  в  небо.  Злетівши  над  землею,  стишувалась  птахом  і  пливла  у  просторі  і  часі, споглядаючи  з  висоти  луки  і  озера,  міста  і  села.  Особливо  часто,  ті  шляхи-стежки,  якими  торувало  моє  дитинство.  Інколи  линула  в  майбутнє,  яке  завжди  було  несподіваним  і  незрозумілим.  Дивно  споглядати  себе  в  ньому, ніби  за  чужиною.  І  я  поверталася  в  минуле,  де  було  до  болю  все  знайоме. Ніжність  таких  зустрічей  надовго  залишалася  у  пам’яті  уже  поза  сном. Стояла  перед  нічним  небом  і  роздумувала.  Як  добре  наодинці  з  собою  і  небом.  Ні  від  кого  не  залежиш.  Ти  і  небо…  І  як  би  не  показувала,  що  ти  є  кращою,  ніж  насправді,  небо  знає  тебе  достеменно. Це  і  звільняє  тебе  від  усіх  соціальних  ролей.  Ти,  щиро  і  просто  чекаєш  запрошення  в  політ.  А  чи  злетиш,  залежатиме  знову  ж  від  того,  що  прихопиш  із  собою.  Душевну  спокуту  за  прожите  помилками  життя?  Чи  досягнуте,  будь-яким  чином,  багатство?  Шкода  ж  залишати.  І  воно  зрине  довгим, як  у  комети,  красивим  хвостом…і  не  відпустить  до  злету, потягне  донизу,  притисне  тим  добром-багатством…і  спалить.  Душа  повинна  бути  вільною, тоді  стає  вона  невагомою  і,  злетівши  у  простір,  підніме  людину  поза  часом  у  вічний  небесний  політ.

ID:  295309
Рубрика: Проза
дата надходження: 23.11.2011 03:09:18
© дата внесення змiн: 11.09.2018 15:01:58
автор: Тетяна Луківська

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: alla.megel
Прочитаний усіма відвідувачами (1481)
В тому числі авторами сайту (32) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Фотиния, 11.09.2018 - 20:35
12 Здається, Маяковський ghmm в такий ситуації вигукнув: "Неужели это не я написал?" biggrin І справді, Тетянко, дуже близькі багатьом жінкам твої вільні польоти до зірок. А смуток - тому що життя поверне з короткочасного марева до соціальних ролей girl_sigh give_rose 16 friends
 
Любов Іванова, 12.10.2017 - 11:43
Такі глибокі роздуми... такий завуальований смуток, така талановита подача... прекрасний монолог... 12 12 flo16 flo16 flo16 clap 19 22 22
 
Тетяна Луківська відповів на коментар Любов Іванова, 12.10.2017 - 11:51
Дякую, Любонько, радію нашій дружбі, ти мене так розумієш, гарних днів 16 16 16
 
Ліоліна, 06.04.2012 - 10:38
Таню, я прочитала твої роздуми і зрозуміла, що це написала я. Тільки слів таких, звичайно, не підібрала б, не маю такого таланту. І літала я уві снах, далеко-далеко від того часу, коли виросла, бо вважається, що коли ростеш - літаєш у снах. І душа моя знає, що там десь мене чекають,хоч як би тут не намагаюся призвичаїтися. 31 32 32 32 16 16 flo21
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отож ми разом, Ліно, піднімаємось у вись, нумо!!! Дякую за таке світосприняття і співучасть у мріях. flo17
 
alla.megel, 19.02.2012 - 10:26
Гарна проза, Таню (можна я буду так, по-дружньому Вас називати?). у Вас на все вистачає слів - емоційно різнобарвних, влучних і точних. А речення нанизані у текст, як намистини. І гарна кінцівка, дуже мені імпонує таке філософське узагальнення в кінці (сама полюбляю так робити) give_rose Щиро рада, що Ви завітали на мою сторінку, тепер я не пропускатиму Ваші твори. 16
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мила Алло, дуже перепрошую, за те, що вчасно не подякувала за коментар. Не знаю, яким чином пропустила, адже твоїм словам я завжди дуже рада. А це якось забігла до свого Марева і бачу ти зі мною розмовляла та ще й як гарно. Прийми вибачення за таку прикрість. Я дуже, дуже вдячна твоїм словам і завжди чекаю у гості. flo18
 
Мазур Наталя, 28.01.2012 - 21:01
Душа повинна бути вільною - 12 give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тільки тоді вона зможе злітати. Дякую Вам flo18
 
Рижулька, 04.01.2012 - 01:29
Я також люблю дивитися у зоряне небо-ви чудово передали і мої Теж відчуття 31 give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую що зрозуміли мої почуття до безмежжя зоряниці flo01
 
Гарно по філософські...
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шановна моя MERSEDES, вибачте, що пізно несу подяку. Не зазирала сюди, думала, що нікому не сподобалося моє марення небом. Тому дуже рада, що тут саме Ви. Дякую flo32
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: