Дні минуть безсилі і безсині, Ляже ніч на землю п’ятірнею, І тумани тупо і всесильно Попливуть над гострою стернею. Сяде ворон і гойднеться гілка. Лист паде – земля на те попросить. За вікном стоїть самотня жінка – Осінь. 1993 р.
ID: 298403 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 07.12.2011 10:25:51 © дата внесення змiн: 07.12.2011 10:25:51 автор: Олексій Ганзенко
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie