UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ІНШОГО НЕ ДАНО - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 16.12.2011 - 19:21
 ми з тобою –давно… давно… іншого нам не дано. -як би далеко не перебували близькі люди одне від одного,між ними все ж таки існує нерозривний невидимий зв'язок...Гарно,ностальгічно так,щемливо...  Бажаю,щоб ці срібні краплі з сьомого неба дзвеніли частіше у Вашому домі!    
Валентина Курило, 16.12.2011 - 00:35
Навіть не знаю, як виразити захоплення. Всі мої слова - це проза. А тут - ПОЕЗІЯ. 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 15.12.2011 - 18:48
ВАЛЮ,МИ НЕ СПЕРЕЧАЄМОСЯ, ЯК МЕНІ ЗДАЛОСЯ ГОВОРИМО ПРО ТЕ Й САМЕ. І СИМПАТІЯ У НАС ВЗАЄМНА. ЩОСЬ Я СЬОГОДНІ ДУЖЕ РОЗГОВОРИЛАСЯ І, БАЧУ, ЩО ТРОХИ ЗАПЛУТАЛА ТЕБЕ  ПРОСТО Я ГАДАЛА, ЩО ДО НАШОЇ РОЗМОВИ ПРИЄДНАЮТЬСЯ І ТРОХИ ПОГОВОРИМО ПРО ЩОСЬ ЦІКАВЕ І КОРИСНЕ НА ТВОЇЙ СТОРІНОЧЦІ
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 15.12.2011 - 15:36
Ернест Хемінгуей зробив надбанням літератури розроблений ним стиль насиченого психологічного письма, що отримав в критиці назву "метод айсберга". Його суть - на поверхні повинна бути лише одна дев'ята (решта - відчуватися) з тим, щоб читач в процесі співтворчості сам добудовував психологічний образ.Подібно до того, як видима частина айсберга, що височіє над водою, набагато менше основної його маси, прихованої в глибині океану, так і скупе, лаконічне оповідання Хемінгуея фіксує лише ті "зовнішні" дані, відштовхуючись від яких читач проникає в глибини авторської думки, стикається зі складними життєвими колізіями і відкриває для себе художню всесвіт, несумірну за своїми масштабами з тим малим, про що безпосередньо говориться в творі. Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
принцип, про який Ви кажете -- був свого часу професійною вимогою в журналістиці, зараз принципи зовсім інші -- можна назвати їх "записувальний пристрій" -- вимагають, щоб журналіст свої думки і враження залишав поза матеріалом, передавав тільки те, що почув, як б ездушний диктофон -- безучасно і безпристрасно -- можливо, тому я зараз поза журналістикою... щодо "айзбергу" -- поезія без такого методу, думаю, неможлива... можлива, звичайно, але я про іншу... я це називаю "планами", глибиною тобто... та й взагалі -- уся вселенна в одній краплині -- те ж саме... не знаю, чи вдалося мені довести Вам, КОНСУЕЛО, що не заперечую жодного Вашого слова, я йду з Вами відверто паралельним курсом... буде шкода, якщо не так...прийміть мої щирі запевнення в симпатії до Вас... В.С. ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 15.12.2011 - 15:34
ВАЛЮ,Чим більше ти з читачами будеш говорити, тим глибшим буде розуміння твоїх творів. Ні для кого не новина, що автор вкладає одне, а читач виймає інше. Слова полісемічні, думки полігамні, я вже мовчу про підтекст. НЕ дарма в літературі раніше говорили про літературний метод "айсбергу". Чим більше тодбі будуть задавати запитання, тим більше це буде означати, що твої твори не просто читають, а вчитуються
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба КОНСУЕЛО, ми з вами цілковиті однодумці, тим паче в цій ось розмові, а виходить так, ніби сперечаємося... це дивно... зізнаюся, я дуже люблю розповідати, "про що мої вірші" -- подружка моя так мене від цієї пагубної звички і не відучила, хоч щоразу доброзичливо кепкувала над моїми намаганнями "розшифрувати" їй мої таємниці, заховані за Образами... а те, що слова полісемічні -- доводить навіть наш з Вами діалог... і інтонації в написане кожен вкладає власні, часто в залежності від моменту... сподіваюся, що в моїх словах Ви чуєте інтонації інтересу, симпатії і вже деякої розгубленості -- просто не знаю, як довести щирість моєї вдячності... може отак -- 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 15.12.2011 - 15:00
Тепер мені ВСЕ ЯСНО СТАЛО - ДЯКУЮ, що так доступно все розтлумачила...А то б я сиділа і гадала
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та то я так... приємно розказати... поговорити... не думаю, що ви ображені... я тут навіть з домовиком, який мене не любить, інколи поговорю... вибачайте, якщо тінь яка лілова випадком впала... з постійною симпатією -- я... а нюанс і справді існував і я справді вдячна -- собі ж не все видно...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 15.12.2011 - 14:38
МЕЛОДІЙНО, ТУРБОТЛИВО, ЗАЖУРЛИВО,НІЖНО ЗВУЧАТЬ СЛОВА...ЛІЛОВА НІЖНІСТЬ - цікаво! ІНШОГО НЕ ДАНО - задумалась я Ставлю собі запитання не данокого чи що?
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба КОНСУЕЛО, якщо існує такий нюанс -- кого чи чого не дано, то краще уточнитися -- що я й зробила вже... бо якщо сприймати "кого", то прозвучить досить цинічно... цинізм же, хоч і сучасно, але не моє... дякую, що зауважили дякую за візит і відгук лілова ніжність -- коли сонце вже за горизонтом -- тільки-тільки -- небом часто розливається така ніжна ліловість ... найніжніша ніжність із всіх, на мій смак, можливих... ...а краплина срібна -- усього лиш нагадування звукове в моєму телефоні мобільному -- звучить так, ніби падає срібна крапля... ...а сьоме небо -- далеко... відстань неперейденна... неперейденна, бо іншого нічого, як з*ясувалося, просто не дано... отакі реальні значення образів цих поетичних...
Дощ, 15.12.2011 - 13:53
Це ж якою дорогоцінною має бути срібна краплина із сьомого неба! Медитація щось-таки підкаже...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мелодійна срібна краплина... падає і бринить так лагідно... а медитація уже все підказала... дякую, пане Дощ... з неодмінною симпатією -- В.С.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
рада, що вам сподобався вірш, Малятко
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
