Гіркий присмак мигдалю
Відчуваю у роті
Нема ні до кого жалю
Ховаюсь у роботі
Зриваюсь на всих кого бачу
Не думаючи про них
В той час як в душі своїй плачу
Хай думають я що псих
Як завжди скаваний люттю
Мовби ранений грифон
Зховавсь за лівою суттю
Як мінливий хамелеон
Закриваю на замок усі двері
Ведучі у моє життя
Лиш прогалини бачу у стелі
Не довів ніщо до пуття
Гіркий присмак мигдалю
Обличчя моє кривить
Сказав би комусь люблю
Та хто ж мені повірить
