Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Іван Мотрюк: Життя. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Надія Позняк, 05.04.2013 - 23:26
Взяли за душу . Ставлю свій вірш, який я викинула , як непотріб, а тепер от Вам ним відповідаю, бо тема вічна і актуальна.Говорила мама синочку Говорила мама синочку, Колихаючи в лоні грудей, Щоб щасливим ріс і ростОчком Вищим вдався за інших людей. Говорила синові мама, Проводжаючи в школу щорік, Що навчається він недАрма, Щоби жити найліпше він зміг. Виріс син. Говорила синові Посивіла мати в саду, Щоб лишався завжди людиною, Якщо долі не дасть ладу. Син пішов. Зачинилася хвіртка. І чекає в сонце й вітри Мама сина і плаче гірко: Забувати не вчать матерів. Іван Мотрюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже гарний коментер ,щиро дякую за розуміння
Іван Мотрюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А , що поробиш таке воно життя
Олександр Яворський, 01.04.2013 - 15:39
болісно... така картина змальована, що щемить, шкребе на душі, коли читаєш.... сильний вірш, гарний і важливий!
Сергій Ранковий, 01.04.2013 - 14:39
Коментар вийшов дуже виликий, тож не можу сюди його вставити. Залишаю лишень ссилку. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414651 Лидия Науменко, 31.03.2013 - 21:53
Болюча тема! Та недарма в народi кажуть - що посiеш, те й пожнеш!
Іван Мотрюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую ,що завітали ,а тема таки болюча
Надія Рубінська, 31.03.2013 - 18:11
Все, що людина віддає у простір, неодмінно їй же повертається бумерангом та ще й примноженим.Життєвий вірш, із реалій сьогодення. Христина Рикмас, 31.03.2013 - 18:11
Аж якось сумно зробилось -а це означає,що ви зуміли передати почуття героїв!
Іван Мотрюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сумно ,але таке життя ,дякую ,що завітали
laura1, 31.03.2013 - 18:02
Гарний, сумний і повчальний вірш! Дуже сподобався. Тільки в останньому куплеті я б трохи переставила слова "Та доживать у спецбудинку не будеш ти свої роки".
Іван Мотрюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за коментар , а від зміни "додатків" життя не зміниться
Ruslan B., 31.03.2013 - 17:44
мнда ..жахлива трагедія нашаого часу... коли рідні діти відправляють своїх батьків доживати у спецбудинках! це справді сумно! хочеться кричати !
Любов Ігнатова, 31.03.2013 - 17:21
Діти з нас беруть приклад...Гарно, змістовно і повчально. В кінці опечатка. |
|
|