Я так люблю тебе...Назло усім Богам...
Назло усім смердючим пересудам...
Одною стежкою іти нашим ногам,
Одним всміхатись зашаріло людям.
Я так люблю тебе за ту німу відвертість,
За кожне слово, те, що не сказав...
А що сказав - то слів твоїх упертість
Торкнеться серця. Там їх і зостав.
Я так тремчу давно від погляду німого,
Ним світ чужий ніколи не побачиш.
Складне зробив ураз усе з простого,
Та запевняю - ти багато значиш..
Не вір у сльози, у кохання пил,
Не вір, бо ти подумаєш - проходить...
Я промовчу...Ніхто так не любив,
Як я тебе. Бо так любить не в моді...
Твій подих лагідний моїх торкнеться вуст,
Я в свою чергу відповім тим самим.
Найкращий в світі...За тобою мчусь
Допоки серця моїх ритмів стане...
