Переспів на твір Хуго (6 - СМЕРТЬ) …за Жизнь в Награду НАМ дана…. …. (зліва оригінал)
её не надо звать .... Нам кликати Її нема потреби,
и гнать..... Ні гнати геть, ні дослухатися,
не надо слышать.... Ні чути…
или слушать..... Вона приходить вчасно, коли треба,
она приходит Щоб зняти з нас важкі тілесні пута…
нас спасать...... Вона у нагороду нам дається
сумев наш тайный зов За наші перепетії життя,
подслушать. Коли вже без натхнення серце б’ється,
за жизнь в награду Коли уже немає вороття
нам дана Туди… де нам чогось іще хотілось,
когда уже... Де не байдужими ми ще були,
не интересн0.... Де било, як фонтан, бажанням тіло,
ничья судьба.... Де знали ми по чому, що, коли…
ничья вина.....ни визуально....ни словесн0.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Мой возраст.... Мій вік мені болить нестерпно,
это страшная болезнь.... Поезією лиш його лікую.
её стихами... За словом Вік я подих Смерті чую…
подлечить... Вві сні ж від пристрасті і досі терпну.
пытаюсь...
за словом Возраст....
слышу слово Смерть.....
а в снах ....
к коленкам...
страстно...
прикасаюсь.
...............................................................
Я не умру.... Я не помру, я вийду погуляти,
За мною надто вам не варт ридати.
Я выйду... Я жив, як міг, я дарував тепло,
Дівчат кохав й мені від них було…
погулять.... Писав вірші (пісень є, навіть, пара).
Любив життя, хоч не літав за хмари.
по мне не надо плакать.... Мав судження своє про демагогів,
и стенать... Сам друзів вибирав, кохання і дорогу.
У світі ні про що не жалкував,
Я жил как мог.... Що мати міг, те я хотів і мав.
как мог тепло дарил... Я Всесвіти для себе будував
І в них кохав, кохав, кохав…
любил деФчёнок... Я дякую, що мав любов навзаєм…
Ми ще зустрінемось…
Мовчіть, я вас благаю…
и любимым был...
писал стихи....
и даже пару песен....
мой путь по жизни....
был мне интересен...
смотрел с иронией
на трезвость демагогов...
сам выбирал
друзей....
любовь....
дорогу....
и ни о чём...
на свете не жалел...
был в меру смел....
и то что мог.... хотел.
вокруг себя...
я строил личный мир....
и в нём любил...
любил...
любил
спасибо...
за ответную любовь....
мы ещё встретимся.................
.................
..........
.....
не надо лишних слов.
Я Вас-таки стукну,коли-небудь...Ще далеко та ГРАНЬ...Треба насолоджуватись кожною хвилиною.Я коли вперше читала оригінал була настільки вражена,просто не очікувала після того що,раніше було викладено.Такий дисонанс!Тоді я тільки прийшла сюди,то й зопалу, відповідь нашкрябала!
Хай це буде найсумніший момент у Вашому житті
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані Людочко, можете мене, навіть стукнути (якщо Вам легше стане, я не проти ), але в мене бувають моменти коли мені пишеться на цю невеселу тему... Так що вибачайте...
Я вже читати цього просто не можу!
Годі про смерть.Перекладайте щось інше.У Хуго одні шедеври!
Lu57 :: ТЫ НЕ УМРЕШЬ (ХУГО)
Ты не умрешь… а Музу пробуждать?
Ей кофе по утрам носить в постель…
На жизни линии зигзаги исправлять,
Душевный айсберг превращать в капель...
Ты не умрешь… просто пришла хандра,
И накатило, шлюзы разорвав…
Рифмами мысли с кончика пера,
Упали, не единожды солгав…
Мы тоже не умрем, конечно, нет!
Устанем и шагнем за параллель,
По Млечному пути найдем твой след,
Секреты сохранит… Полишинель…
Ты не умрешь… заблудишься в мирах,
Чтобы укрыться от той жизни, что, как смерть.
Навек твой шарм останется в стихах,
Которые читая, будут… петь.
Ты не умрешь… ведь что такое смерть?
Существование, но без любви…
Но, даже падая, вставай, чтобы взлететь,
Твори, смеши, люби… просто живи…
Ты не умрешь…
25.07.2014.
МЕНІ ДУЖЕ ХОЧЕТЬСЯ ВАС ОБОХ СТУКНУТИ,ЩОБ НЕ ЯТРИЛИ ДУШУ!
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За інші його твори я братися не ризикну... Я і тут, поки написала, сім потів зійшло. Оригінал настільки перепущений через душу, що сторонній людині важко втрапити в колію... Добре що Хуго стримана людина, не вилаяв і то хліб. А сюди я взяла твір, З ЙОГО ДОЗВОЛУ, лише тому, щоб мати змогу відповідати на критику. Дякую, пані Людо, а я чомусь полюбляю цю тему, в мене декілька творів присвячені Смерті.
), але в мене бувають моменти коли мені пишеться на цю невеселу тему... Так що вибачайте... 
