Тихий вечір, зорі сяють,
місяць ковдрою укривсь
хмари ніжно позіхають
пелюстками верболіз,
ніжний вітер повіває
листя падає у віз,
білі лілії співають
чешуть коси у беріз.
Все ожило наче в казці
все говорить, не мовчить,
ожили жучки і пташки,
ліс гуде, лунає дзвін
по річкам і по озерам
йде відлуння голосів.
Хто шукає свої долі
й не боїться темноти
у цей вечір йде до лісу,
щоби квітку там знайти.
По легенді впіймеш вдачу,
зловиш її за хвоста,
віднайдеш скарби , й багатство,
а як впустиш з рук біжи
й не розказуй про чудацтво, неймовірної краси.
Люди водять хороводи і приспівують пісні
всі дівчата й молодиці шлють віночки по воді,
на Івана на Купала хочуть щастя віднайти,
аби з милим і красивим долі свої поплести
