Якщо танець - це пісня, що з розуму зводить,
То дозволь збожеволіть від звуків в устах.
Якщо танець - це річка, що з русла виходить,
То дозволь потонути у твоїх руках.
Якщо танець - це спрага, що душу охопить,
То дозволь поділити "останній ковток".
Якщо танець - це голод, що тіло підхопить,
Я віддам від хот-дога останній шматок.
Якщо танець - це фрази, яким не судилось
Пролунати уголос та врізатись в слух,
Протягни мені руку і, /хай серце спинилось/,
Я скажу тихе "так" й злетимО наче пух.
ЛетимО! Вже "на небі", не будем чекати
Поки Доля надасть цей "потрібний момент".
Хто з нас знав, що на фоні О.Е. буде грати?
Хто з нас знає...згадаєм колись цей фрагмент?
Хто з нас знає...
До дідька! Живу тільки зараз!
І нехай це банально звучить, та це так!
Знаю я, що на світі, на жаль, все минає
Тож тримай мене міцно - закружляєм у такт.
Закружляєм неначе у нас ціла вічність.
Закружляєм, хоча йти додому вже час.
Як хотілося вірити в свою магічність:
Зупинити секунди й кружлять повсякчас.
