Грудень, грудень – мерзнуть люди,
Б'є у груди вітер лютий,
Листя хилить у могили,
Так старанно і щосили.
Грудень, грудень – сніг без бруду,
Люди в студень, як ті вуду:
Наче ляльки в лялькаря –
Липнуть, липнуть до тепла.
Грудень, грудень – зимні будні,
Давні руни скрізь і всюди:
На іскристих гілочках,
В твоїх заспаних очах.
Грудень, грудень – сперло груди,
Іній руни тче повсюди –
Наче марево і сон!
Дихай з груднем в унісон.
5.12.2014р,
Львів.
