Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): І ЗА МИНУЛИМ ПЛАКАТИ НЕ ВАРТ - ВІРШ

logo
Крилата (Любов Пікас): І ЗА МИНУЛИМ ПЛАКАТИ НЕ ВАРТ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

І ЗА МИНУЛИМ ПЛАКАТИ НЕ ВАРТ

 І все на світі треба пережити, 
                        І кожен фініш це, по суті, старт, 
                             І наперед не треба ворожити, 
                      І за минулим плакати не варт.
                                                                                    Ліна Костенко
І за минулим плакати не варт…  Не варт… Але їй сьогодні хотілося плакати – і за минулим, і за сьогоднішнім. Та кожен плач – то шлях до очищення, до облегшення душі. Тому вона не боронила сльозам виходити назовні з її тіла. Якби ж то тільки вони йшли і забирали все те, що отруювало її кров, стискало серце важкою брилою, наповнювало груди незрозумілим щемом. 
То чому їй хотілося плакати? Три дні вона не мала можливості Його (того, що замінив  їй сонце) ні чути, ні бачити. Хоча яке то чути-бачити  крізь мережу? І все ж…  
Він міг би подзвонити, дізнатися, чому її немає. Він міг би, міг, якби відчував у своєму серці те, що відчувала вона, чи, принаймні, співчував їй. Три дні її немає. Але його це не тривожить, не бентежить, не переймає, не виводить з рівноваги. Вона для нього – сіра точка, одна з голів, які змішалися у натовпі людей, одна з молекул кисню, безліч яких крутяться у повітрі   довкола Його непересічної особи.
Ці три дні – це дні її випробування. Нічого в світі не буває просто так. І цей комп’ютер, що поламався,  поламався не просто так, а для того, щоби вона переосмислила своє життя, свою позицію, свою дорогу. І вона переосмислила. Вона зрозуміла, що шлях, яким вона йшла останнім часом, хибний. І що він їй не принесе того, що прагнуть і на що заслуговують  її душа і тіло. Доля розкладає знаки. Доля підказує. Чи прислухається вона до голосу долі?

А ще був сон. В ту останню третю добу. Їй давно не снилися сни. Хоча вона, лягаючи спати, не раз просила ніч подарувати їй якийсь сюжет, якусь підказку. Та даремно просила. Нічого не снилося або вона не пам’ятала снів, коли прокидалася.
І ось сьогодні звершилося. Їй приснилося, що вона на вокзалі. Що зайшла у потяг, котрий мав їхати до Києва. Поклала дорожню сумку і малу жіночу на сидіння. Підійшов провідник. Вона спитала, чи він візьме її без квитка. Він відповів, що ні, і що вона ще зможе його узяти, бо до відправлення є 5-10 хвилин. Вона залишила речі і вибігла на перон. Але що то за вокзал? Він не схожий на жодний з тих, які вона знає. Ходила,  шукала  касу і, зрозумівши, що не встигне купити того білета, метнулась назад. Вона бігла, зістрибнула навіть з якоїсь висоти, щоби не йти по сходах вниз, не тратити зайві секунди, успішно зістрибнула, не впала. На неї дивилися люди. Але вона продовжувала бігти. І ось нарешті потрібний перон. Вона бачить свій потяг. Та він рушає, якраз тоді, коли їй залишається пробігти якихось метрів  п’ятдесят до хвоста. Вона махає руками. Та, мабуть, цього вже ніхто не бачить чи не хоче бачити. Вона зупиняється і думає:
- Не встигла. А це було важливо для неї – поїхати цим поїздом, у цей час. У потязі речі, а ще сумочка, в якій гаманець із грошима, зарплатна та ряд інших карток. Але у ній немає паспорта. Це добре. Принаймні, з паспортом не буде мороки. А може й краще було б, якби він там був, за ним би визначили, чиї речі залишені. Що робити? 
    З такою думкою вона прокинулась. І зрозуміла, що цей потяг, який  втік від неї, - це  її мрія, її кохання, все, що мало цінність для неї…  Квитка у неї не було, тобто і права на все те, що вона вимальовувала собі, не було. І що тепер їй треба починати жити спочатку. Знову спочатку... Їй хотілося плакати. Їй хотілося плакати тому, що її початки ніколи не мали  щасливих кінцівок.

ID:  636638
Рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата надходження: 18.01.2016 00:27:00
© дата внесення змiн: 30.03.2016 10:48:05
автор: Крилата (Любов Пікас)

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (902)
В тому числі авторами сайту (31) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Сподобалось і дуже. Так часто буває в житті, що поїзд їде без нас. Але починати спочатку все треба. 12 12 12 16 17 19 22 22 23
 
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile smile smile
 
Яна Бім, 18.01.2016 - 21:56
12 17
Знову спочатку... Їй хотілося плакати. Їй хотілося плакати тому, що її початки ніколи не мали щасливих кінцівок.
Класно сказали... але взагалі чи є щасливі закінчення? Поки є щастя - все ще триває give_rose
 
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю. Може й так. 16 16 16
 
гостя, 18.01.2016 - 10:47
17 flo31 flo10
 
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯкую. Гарного щедрого вечора. 16
 
Олекса Удайко, 18.01.2016 - 08:23
tongue Пора вже... сміятись. Любо! apple
 
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Життя - складна шиука...
 
Серго Сокольник, 18.01.2016 - 04:30
Ото ж... Може й непогано- спочатку... Та то я так... 31 31 31 give_rose
 
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сім років вона казала собі: "Ніяких початків!". Але не втрималась.
 
Lana P., 18.01.2016 - 01:53
give_rose give_rose give_rose 16
 
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
give_rose 16 give_rose
 
геометрія, 18.01.2016 - 01:47
Гарно, Любо! Терпи, бо все минає,живи не для того,хто зневажає...Даруй тепло тому, хто тебе цінує,..і не шкодуй минуле, його вже не існує... 12 16 flo31 flo36 give_rose
 
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. 16 16 16 16 16 16 16 flo06
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: