А пані муза, ноги звісивши,-сидить...
Чи щось міркує, а чи просто спить...
Баламкає ногами вправо- вліво...
Вам , пані, справді ще не надоїло ?!
Мигтіння вліво-вправо може вбити
А щонайменше - то невроз створити...
Якщо дозволите, присяду коло вас ,
Приємно вкупці проведемо час...
Горнятко кави, не бентежачись, поп"ємо,
Як коліжанки - мову заведемо,-
Мені розкажете про те, чого не знаю,
Або про те, що десь в собі тримаю..
Прогнеться аркушик від літер тягара
І перлів тих насиплеться гора...
Я вдячна, пані, вам за те, що часто годите,
Що не гордуєте і, все -таки, заходите.
Вам повезло, а моя лінуёться... 
