Популісти
Між нами є лукаві,
Хто більше, а хто менше.
Щоб попірнать у славі,
І Господу набреше.
Розкаже про звитяги,
Нечувані здобутки,
Насправді цей трудяга
Не змайстрував і будки…
У них така порода:
Крутитися при справі,
Незамінимі вроді
Керманичі держави.
Щоб влізти до корита,
До рук ухоплять вила,
Казну почнуть доїти,
Дивись, вже власна вілла…
Волають всім поради,
Тримаючи в облуді,
Найперші на параді
І сунуть ніс усюди.
Косою косять гроші,
Скирдують ці покоси,
І всі такі хороші,
До нитки голі й босі.
Щось цявкнуть, щоб довіру
Навіки загнуздати.
Сказилися від жиру,
Царюючи в палатах.
Їм робиться байдуже,
Що хтось недоїдає…
Удача мозки кружить
І слава розпирає.
Злітають, мов на крилах,
Вони все вище й вище,
І втямити не в силах,
Що в душах пустка свище.
Якийсь брехач чекає
На мріяній вершині,
Цю челядь вниз штовхає
В злидоту біля тину.
Вони кругом в фаворі,
Й на смітнику великі…
Нажаль на владну гору
Деруться лиш безликі.
Їх копають коліном,
Покручують у скроні,
А в них сіяє міна,
Як зірка на погоні…
Ось є такі між нами
Розпущені базіки…
Без совісті, без страму,
Спустошені каліки…
26 квітня 2016 року