У місті цьому, де кожен сам за себе, Ти будь одним таким за всіх, Тоді можливо хтось буде за тебе, Можливо буде за спиною сміх. Та не зважай, будь ренесансом, Цвіти у найтемніші дні, Люби навколишніх авансом, Тони, мов фенікс у вогні. Милуйся створеним навколо, В усьому цьому сам твори, Не бійся, думай помилково, Проте усім не говори. Щиро кохай того хто поряд, В думках у тебе цілий день, Перед очима милий погляд, І очі твої мов мішень. Цінуй цей час, хоч він без меж, Не скований у їхнє коло. Тепер кого ти друже обереш, Себе, чи Всіх хто є навколо? 30.09.2017 ©Стася (Максим Стаськів)
ID: 753093 Рубрика: Поезія, Громадянська лірика дата надходження: 30.09.2017 22:37:17 © дата внесення змiн: 30.09.2017 22:37:17 автор: Моряк
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie