її шкіра – тонка порцеляна, а її голос - багрянець.
вона ходить постійно в золотому й рожевому сяйві,
що згасає лише, коли вона гнівається.
вона демонструє світові
все багатство тілесних гармоній;
вона запальна, як іспанський танець;
її устами промовляє моя смерть.
вона накликає на себе мрії,
щоб їх скуштувати й поставити на поличку.
вона випробовує всі дзеркала
своєю вродою, що як грецький вогонь.
коли вона йде, сигналять всі машини,
а всі перехожі скручують собі в'язи в розпачі –
так, бо любов – її улюблена забава
з самого малечку.
вона любить мене,
ця уквітчана міс аргентина;
вона любить з усіх кепкувати
ще більше, ніж любить мене.
отака то вона боязка, непокірна і неприборкана
понад усе, в будь-який спосіб,
до останньої краплі крови.
полюбляє валятися в ліжку
й дивитися там якісь фільми.
вона дивиться, й мріє про свого чоловіка:
він раболепсько вклоняється
й благає кохання, як ласки.
вона вередлива й вибаглива,
її регіт – такий безсоромний,
що всім мимоволі моторошно:
така вже вона, хай бог милує.
а ще вона любить, як каже,
коректних людей в одностроях,
як також і роллінг стоунз.
вона лагідна й ніжна, любить маленького брата
і не сварить його за жорстокі ігри;
братик на неї дивиться,
як на святу евхаристію, правда.
вона проста й правдива; вона – правдивий скарб,
правдивий скарб мистецтва без всяких постаментів.
вона вільна від всього, лиш не від гри венери,
а то така гра, що гляди й начувайся.
вона мене рятує, вона розсипає світло
якогось надзвичайного, тонкого пацифізму.
вона жагуча й жадібна, ледача та лінива,
і ні до чого навіки не здатна
прикипіти навіки ні думкою, ні серцем.
так, боязка насправді. вона уникає людей.
так, вона любить деякі речі,
та ще більше боїться стількох багатьох речей!
ось вони з матір'ю, мов дві матрони, йдуть
просвітлені й тихі додому з недільної меси.
моє серце кричить. я старався, я намагався, –
та вона поховала мене живцем;
спалила, і воскресила, щоб потім спалити знов
в коханні, і в ревнощах. всі почуття вже, здається,
сплуталися в одне: плакати
і кричати на цілий світ до неба
за твором: miss argentina, iggy pop
Я її точно люблю безмежно і до несхочу! Коли вже відпустите її в прокат?
Найбільше сподобалося - "вродою, що як грецький вогонь"( скажіть, як ви це бачите, будьте такі добрі),
"уквітчана міс аргентина" (уквітчана, так, завжди має бути жінка в квітах), а сміх її залежить від субстанціонального інтересу.
І висновок правильний "плакати
і кричати на цілий світ до неба"!
І м'яко, і грає, і до душі, і дівчаче, і про неземне❤. Комплект! Загорніть! Якого кольору буде обгортка? Улюбленого, надіюсь! Бо ви ж вгадали всі кольори і всі таємниці. Всі!
Скажіть, як Вас можна не любити. Ви ж розумний. А розумні тільки розумних і люблять.
Кінець.
Ну і що. Я веду діалог з автором перекладу по темі!
А автор і каже :це - переклад. А я кажу :то не відповідайте, а якщо тут люди де є, то хай приєднуються, якщо бажають, з ними побалакаю, ви ж не проти?!
Чи ви вирішили "за жисть" покалякати?
П.С.і до речі, ми ж з вами не роздягнені, а якщо ви - так, то і не мрійте)
Що ви там про коліна балакали?
(уквітчана, так, завжди має бути жінка в квітах), а сміх її залежить від субстанціонального інтересу.
