Чи біди нас роблять добрішими,
Чи інше в добра джерело?
Чому ж стаємо ми всі грішними,
Коли у старцях живемо?
Щоразу питань тільки більшає,
Як істину хочем пізнать,
Чому ж люд ніяк не добрішає?
Де стежка була – борозна.
По ній ідемо, спотикаємось,
Шукаємо винних у тім,
Коли й грішимо, теж не каємось,
А хочем добра у житті.
Чи ж варто на те сподіватися,
Чого сам ти людям не дав?
Людиною щоб називатися,
Про вічну любов пригадай!
23.11.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
Дійсно, це філософська лірика. І Ви з нею впоралися якнайкраще. Хоча б узяти такі рядочки:... " А хочем добра у житті. Чи ж варто на те сподіватися, Чого сам ти людям не дав?" Чи часто ми себе запитуємо, що я людям даю? Ось Ви своїм віршем і нагадуєте про ці вічні цінності1
Ця проблема не одного дня...
Мудрі рядки! Чому люд не добрішає... Причин напевно забагато,а в першу чергу певно заздрість і вище бути від когось на ранг....