Я пишу вірші яким притаманна інверсія,
Не лише тоді коли мені відчутна депресія,
У поезії вона не єдина месія, є і інша надія,
Я все таки маю ще мрію, що на смак ейфорія.
Буває що я таємно, безнадійно сумую,
Навіть тоді, коли з когось безсердечно глузую,
Та пояснити це кожному я не планую,
Зазвичай, якесь божевільне весілля запропоную.
Мене інколи зрозуміти складно, що жах,
Тим паче, якщо не шукати змісту в словах,
Особливо, коли копирсаюсь, в душах,
Чи переконую, що щастя не у грошах,
Пояснюючи це у своїх банальних віршах.
Я не малюю відомих, пам'ятних картин,
Не шукаю поважних, вдалих причин,
Щоб добирати рим, до слів частин,
На це потратив вільних 40 хвилин,
З'єднав воєдино кілька самостійних істин,
Аби написати вірш, що забудеш за пару годин.
