Збирав думки
сирітські,
безпритульні,
немов у лісі жо́луді збирав…
Такі міцні,
звабливі і "манту́льні"
на фоні ночі й вранішніх заграв.
Збирав думки, розсипані віками,
в некошених лугах і в бур’яні,
і обрамляв благенькими віршами,
та серце чо́мусь твердило мені:
джерела слова?
Йди не манівцями –
ось... повні відра...
Й не вони одні,
розхлюпані на тлі вологих цямрин...
Словесний рай – в колодязі на дні.
Напевно, слід відчути гостру спрагу,
щоб всякнуть глиб стражденної землі,
як бурлаку, як вікінгу, варягу,
й відчути звук…
в колодязній імлі.
І пити ту, “глибинкову”, водицю,
що накопив віками рідний край –
думок,
припнутих
зрубом
у криниці:
підспудний, щедрий, невичерпний рай.
3.06.2019
І пити ту “глибинкову” водицю,
що накопив віками рідний край – Як же гарно і мудро!!!А скільки ж всього накопив за віки наш рідний край!... Напившись такої "глибинкової" водиці, нехай збагатиться в кожного душа добром, здоров'ям та виваженими, світлими думками!
Оле! Не зрозум1ла слово "ианту́льні" ,мабуть= мантульн1???
А загалом= у кайф1 сл1в,тво1х думок 1 "потонути "можна" й...пити... ту глибину 1 дивовижу.... 1х я на пальчик вс1 нанижу
Напевне, пане Олексію,ту спрагу душі відчує кожен, питання часу: хто коли. А в наших рідних криницях, ви праві, така глибина думок, варто лише випити тої цілющої водиці. kk:
Хто збирав, той знає... Для котрасту тут, поетко: звабливі і ті, що дістаються як результат "роботи чорного вола"!... Чорновіл - трудяга ж! А ЛГ - трудоголік!