А ти небесами як мертва комета.
Твій крик як повітря, душа птах роздерта.
А очі намисто, калина так плаче!
У серце запала у тіло боляче... ❤
❤
Повітря розриває все до крові.
І знаю ми зруйновані в любові.
Коли все сльозами як дощем скропила!
Я все чекав на тебе моя мила! ❤
❤
І більше не зустрів такі я очі.
Намисто погляд мій лоскоче.
І ті дощі вікно моє розбили!
Коли до тебе птахи всі з душі летіли... ❤
❤
І прокидатись сил нема, ти все забрала.
Не сплю ночами ти мене зачарувала.
Хмільні слова і скрипки дзвін тебе приносять!! В калині душ за обрій кличуть твої очі... ❤
❤
V/M XIII (Намисто погляд) ❤
