Відбитися не можна, от пристав!
Упевнено й нахабно причепився,
Чомусь не спить, на мене він чекав,
Нехай би краще він мені приснився!
Шепоче в вуха словеса́ якісь,
І хоче, щоб я їх запам’ятала,
А далі невгамовний нічний гість
Наполягає, щоб ще й записала…
Мабуть-таки я встану й запишу,
Щоби скоріш від мене відчепився,
Він має рацію – забуду, як засну,
Причепа-вірш, що на папір просився…
(Якщо про інше думали – всміхніться)
30.01.21
Так, п. Оля, ці гості бажані і жадані, всім віршарям такі відомі. Щиро дякую за прекрасний відгук-побажання. НАВЗАЄМ бажаю таких гостей і міцної з ними дружби