Немає уз, святіших від любові!
Слова ці не втомлюся вимовлять
Перед людьми й перед Великим Богом,
Що Україна – це моя земля.
Люблю її, геть змучену і кволу,
Обкрадену, обдурену не раз.
Сьогодні у війні вона за волю,
За Крим і Чорне море, і Донбас.
Любов моя уже не ослабіє,
Допоки дихаю, допоки я жива,
Саме про неї серце моє піє.
Й душа диктує щирі ці слова.
Немає уз, святіших від любові,
Вона людині – кара й поводир.
Коли й на небі стрінусь я із Богом,
Мій погляд буде линути сюди!
13.03.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
