Чудо мельниця http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963792
Там за лісом, під рікою,
Чудо-мельниця стояла.
Стариків й старух чекала, молодила,
Наповняла і гріхи їм відпускала
( бабка всім цим поділилась, щоб і я омолодилась).
Мельник мудрий в жернова
Закладав їх , закладав, навіть вік їх не питав,
Чарівні слова він знав
Жернова ті запускав.
А навпроти з жерновів у білому немов в муці,
Парами, рука в руці румяні лади з парубками ,
Щоки кров із молоком, посмішка в них на вустах
Радували око й нас у червоних сапогах.
Захотілось і мені, а чому б скажіть і ні
Знову Стати молодою,
Свого милого кохати.
Чарувати, тілом юним спокушати.
Мельник в руки зошит взяв,
Все у мене розпитав та по пунктах записав.
Хтів піти уже з лужайки.
Та свій погляд знов підняв та востаннє запитав.
-Запускати ? Починати?
Тут чомусь я й запитала
- Що з гріхом моїм там стане?
- Мельник вимовив слова: «Як грішила,
- Так і будеш, свідки в цьому зорі й люди.»
Тут я впала на коліна
Вгору ручки підняла та просити почала
Милий , любий не губи
Чотири гріхи ти відпусти і туди їх не пиши,
Хоча б три, тебе прошу, що попросиш те й зроблю.»
- Ні! – він відповів, – це зробити я не можу
- Бог простить і ти прости, хоч один лиш убери,
Головний, самий страшний. Зачеркни його й забудь.
На це мельник відповів,
- Ні, не можу, жернова не дозволяють, вони істину всю знають.
Гріх один лиш уберу,
Жернова не запущу, правду в них лише вкладаю
Ти тоді не встанеш зранку
Молодою та живою. Будеш мертвою й старою!
Я свій вузлик підняла
І до дому з ним пішла.
Не жалілась, не кляла,
Молодою я не стала , це мене не хвилювало.
Гріх солодкий та жаданий,
Та відрижка ох гірка, більш не схочеш й юнака.
Гіркий привкус мов задишка.
Молодою в гріб, цвях й кришка.
Я вражений !!! Дякую за "переспів". Мені сподобалось З повагою Мехті. А за всі солодкі слова в Вашу адресу , З Вас причитається 1 (Після війни) .Хай щастить !
Дякую, рідко люблю солодке, по простому краще щиро як на мене. Спочатку озвучив ваш вірш російською в оригіналі, потім нові мотиви спонукали перекласти на українську мову з моїм баченням та враженням від прочитаного.
Чи то казка, а чи ні
Побуваєм у хріхі,всі- від народження ,до всіх пройдених кроків...Згодом просимо прощення...Може хтось колись і спросить...За які гріхи кожен молиться із нас...Мовчимо,бо кожен має свій і несе його усе життя...
Здивував ваш настрій, кінцівка.
Удачі і натхнення Вам!