Важко жити серед папуасів.
Де не глянеш, голови стирчать.
На Русі і, навіть, в Лас-ВегАсі,
Скрізь простих людей живцем їдять.
В Україні - африканські страсті.
Наші "друзі" списи нам дали,
Щоб ракети, дрони й всі напасті
Ними відбивати ми могли.
"Ти чого розрюмсалась, дурепо?
Скільки будеш долю дратувать?
Сердити дикунський світ не треба.
Вже давно пора тобі вмирать,-"
Каже Муза. Знаю, смерть на часі.
Тільки дуже шкода, що тепер
Всюди розпинають папуасів,
Певне, через те, що Бог помер.
