Любити душу без дОторку до тіла,
Душа давно все ж мріяла про це.
А чи багато так любити вміли?
Вона ж чекала ніжне лиш слівце.
Не раз вона це слово ще згадає,
Що гріє довго душу й тіло.
У серці так надійно заховає,
Вона зробити вміло так уміє.
І відкриває час від часу скриньку,
Потихо, щоб ніхто не здогадався,
Бо слово це - для неї, як перлинка,
І іншим світ для неї цей здавався.
Уже й щаслива, посміхнеться,
А скільки треба цій душі?
Що не вдалося - те минеться,
Поплаче тихо уночі...
:
Прекрасно...)
Душу полюбить может только утонченная и чистая душа,пронизана безусловной ЛЮБОВЬЮ! 16:
Дай Бог ТАКУЮ ЛЮБОВЬ ВСТРЕТИТЬ ДУШЕ!
Спасибо Вам,милая НАДІЯ!))
Мирного и благословенного отдыха