Метеликами жовтими й багряними,
Епіграфами круговерті сніжної
Танцює листя й свою осінь падає -
А та вже жде із болісною ніжністю
Милується новими пілігримами,
Отими, що як безпритульні діти їй
Радіє, перегукується з зимами
Феєрією листя незігрітого
Останній лист між віт старого дерева
Знестися не готовий, щоб розтанути
А осінь жде без шуму чи істерики
Осоння темні, вітер віє ладаном
Сьогодні або завтра все закінчиться –
Епітети, енергія, емоції..
Насипано дощами і горіхами
І вічним листям на подвір'ї осені..
.
