Квіти, які не в'януть,
Квіти в моїй душі.
Ви розцвіли так рано
В досвітку, на межі.
Всюди колюче терня,
Хащі і бур'яни.
Як те маленьке зерня
Визріло до весни?
І розцвіло, забуяло,
Диво якесь неземне.
Ніжністю світ здивувало,
Вибравши саме - мене.
Так і цвітуть донині,
Квіти в моїх віршах.
...Боляче Україні,
От і болить душа...
Вірю, надіюсь, знаю,
Ворог згорить в вогні.
Згине, навік сконає
Наче в страшному сні.
І розцвітуть багряно
Маки святі в полях.
Квіти, які не в'януть
В пам'яті і в серцях!