В безлистому клубку старої вишні
Метеликом у інеї присіла
Мала вільшанка. Розпустила пишно
Яскраву грудку, розігнала тишу
Руладою на всю пташину силу.
За повівом неслися дивні звуки,
У паморозі сонячно іскрили.
Здавалося в ту мить - війна ущухла.
Стояти б так і нескінченно слухать
Натхненний спів на всю пташину силу.