Хочу деревом стати,
До неба, до неба
Постійно зростати.
Гіллям своїм привітно махати,
Від спеки та стужі
Усіх зажищати.
Хочу я, хочу
Деревом стати.
Ледве помітно
Лиш крокувати.
Повільно, повільно,
Для вас не помітно.
На пальчиках ніг
Немов балерина.
Листочками Землю
Хочу зігрівати,
Радість щоб осені
Вам передати.
Урок безкористя
Щороку давати.
Самопожертву,
В вічність росток-
Повільний, повільний
До Сонечка крок.
Мелодію листячко
Вітру співає.
І прохолоду душа ж відчуває.
Зелена дубрава,
Ховаюсь я в ній.
Ти притулись
Й теплом ти зігрій,
Потрійний в тобі
Образ створю,
Від бід і від лиха
Обороню.
Ти бережи коріння своє,
Дерево вічності в кожнім живе.
Останній бій
Ми героїчно входимо в Zопу,
Ще кілька кроків і будем в Європі.
Наче в тій Zопі ми не були,
Палали в Європі досвітні костри.
Щит в Візантії прибив Святослав,
Діві Марії він храм збудував.
Марія козацькі війська повела,
Помста це точно була за розп'яття Христа.
Рим, той, що другий
В тій Zопі й упав,
Хоч не гуляв там
Девятий квартал.
Нас ви мерщій впускайте у Zопу,
Ми наведемо порядок в Європі.
Там був Богдан, бував і Мамай,
Ми у Європі збудуємо Рай.
Віталькин кулак нам вхід прорубав,
Володькин "Удар" третій Рим пробивав,
"Володька" кулак усім показав.
Є в нашім краї боєць-багатир, ні не бо, а саме батир.
Бога немає у нього й душі.
Все вирішить бій, бійці й два кінці.
На ринг ми поставим перемогу в бою.
Мера свого нехай виставляють.
Ми всі вболіваємо, ми за Віталю.
Мери в сертельнім зійдуться бою.
Всесвіт побачить смертельну ...ню,
На рингу завершим кляту війну.
У Zопу,у Zопу,
Удар і в Європі.
Віталю, Віталю на ринг,
Мера Москви ви..е він.
Моральна підтрика
Моральна підтримка
Як це багато.
Давно,ой, давно,
Пора дух піднімати
З екранів й не тільки
Її надавати.
Досить сиренами
Всіх нас лякати.
Досить щоночі
Впусту завивати.
Коли вже потрібно -
Не побіжать ж.
Досить лякать,
Досить, досить
В стрес всіх вганяти,
Моральну підтримку
Пора відчувати.
Пора те, що захід
Людям надав,
Що кожен отримав,
Що блазень украв.
Зі складів давно
Пора людям роздати,
Досить вже досить
Людей обкрадати.
Правду про все
Пора показати,
Добрі слова нашим людя сказати.
Это случилось, влюбилась, влюбилась.
Мне бы встретить дьяволика,
Хочу видеть его лики.
Его в сердце я б вспустила,
Сильно й страстно полюбила.
Он не прячется в деталях,
С ним гуляли б на Гаваях.
Я пленила б дьяволика,
Сняла маску с его лика.
Меня соблазняют,
Меня укрощают.
Лишь дьяволик
Один восхищает.
Я бриллиант,
Монстр это знает.
Огранки и отблеск
Он только меняет.
Создана светом
Я для любви.
О, дьяволик,
Меня ты люби!
Никто не узнает,
Что дьяволик
В сердце мое
Этой ночью проник.
С ним согрешила,
Сладок ведь грех.
Мой дьяволик
Не человек.
Маски меняет,
Меня соблазнаняет.
Это заводит,
Это во сне все происходит.
ID:
1005263
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.02.2024 10:33:13
© дата внесення змiн: 08.02.2024 17:28:17
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
