Шепче згори: -Держу, не відпущу. І відпускає. Ніщо вже не тримає. Низ притягає, гріх проростає, падіння зближає. Невже, невже... душа нас покидає.... -Куди? -Постій. -Зажди! -Скажи.... Усе прощає... Покидає... У прірві... Не літає.
ID: 1012382 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 03.05.2024 08:41:43 © дата внесення змiн: 03.05.2024 09:05:25 автор: oreol
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie