Вже, на порозі стоїть - Осінь
Так хочу, ще зігрітись у літа.
Душа зорить - у небо просинь
І вдихає у жоржини квіти.
В тумані прохолодні ранки
По небу пливуть хмари, як човни.
З віт падають ябка циганки
Такі солодкі, пахучі вони .
А вже осінь - Золота Осінь
Час озолотив листя - літній сад
Лягли отави на покоси
Вже дозрів соковитий виноград.
Вже зібрались у даль журавлі
І чути їх голос курли, курли .
Несеться відгомін від землі -
У далекий край літо понесли.
2------------------------
Розцвіло моє село - на березі Дністра,
Тут живе моя родина, брат і сестра.
Тут поля ,смерековий ліс, гаї , діброва.
До ясних зір веде солов'їна мова.
А моє село - найкраще на цілім світі!
А тут біля хати справжній рай у квіті.
А біля воріт зустріне мати - калина
Поведе, де росте ягода малина.
А за селом , за квітучим гаєм у полі
Там край доріг ростуть, як кралі тополі.
А у стиглих житах дозрів золотий колос,
Лунає спів жайворонка ніжний голос.
А тут немов у казці - зоряні вечори,
І грають на чарівних струнах явори.
Над берегом річки дзвенить дзвінко водограй,
І у вроду села закохавсь - небокрай.
А тут падають ясні зорі зорепадом,
Рано сходить ясне Сонечко над садом.
Розрослось суцвіттям - буйно ліловий бузок
З батьківської криниці - п'ю воду ковток .
Вже огірочки зазеленіли під тином,
Пахне у хаті молочком і хліб з кмином .
А Матуся наготувала, як на свято -
Буде з дальніх країв гостей зустрічати.
За річкою пасуться сиві, карі коні,
Видно село здалека, як на долоні.
Корови з трав біжать до річки, та до води,
І дитинство босоноге біжить туди.
О, як пахне матіола і рута м'ята!
Квіти в рядок посіяла люба мати.
Тут гріється до сонечка котик пухнастий ,
Крилом птаха обіймаю - свій світ прекрасний.
