Заповітні мрії Гортає час нам книжечку життя, Уписуючи чергові події, Де є усе: гріхи і каяття, А трохи вище – заповітні мрії Про те, аби закінчилась війна, Котра народ наш вкинула у пекло І кожне серце неньки розпина, Яке від болю й горя вже отерпло. Аби не плавив землю нашу «град», Що сіє смерті чорні на всі боки, Аби радів завжди за брата брат, Й запанував у Україні спокій. Аби служила тільки нам земля, Виконуючи місію високу, Жита родили щедро на полях І зникли між людьми хула й жорстокість, Аби забув світ, що таке війна, І кров не проливалася даремно, Щоб від наруги розум зупиняв, І мир запанував міцний, як кремінь. 16.08.2024. © Ганна Верес Демиденко #Ганна_Верес_Демиденко
ID: 1021884 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 09.09.2024 20:58:09 © дата внесення змiн: 09.09.2024 20:58:34 автор: Ганна Верес
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie