Кому в радість ця війна,
Пам’ятай таку фразу,
Мозок вкриє тьма, імла,
Непозбутись маразму.
***
Озирнись по окрузі,
Скільки маєш, ти друзів,
Чи шукаєш, все ж (кращих),
Читать твори- ледачих,
Дивись вірних втратиш.
***
Ой не плюй у криницю,
До святої водиці,
Порадій тій краплинці,
Зможе світ ожити,
І ти прийдеш напитись!
***
Хтось хоче слави, як подає творіння,
Не без лукавства, виставить своє фото,
Із блиском радості, без сумління,
Себе вважає краще за всіх, так просто.
Звичайно має, він чи вона той талант,
Що уподобав простий читач, чи митець,
Та мабуть треба подумати до стократ,
Що той час швидко, блискавкою мигне.
Не поважаючи інших, загубиш все,
Коли де треба й не треба себе хвалиш,
Думки сивіють, що врешті гордість спасе,
Звичайно ера розсудить, слава згорає…
Та в судний день, що твоя душа відчує?
Чи хто й згадає, бо втратив щирих друзів.
02.12.2024 р.
