1) Оригинал:
ПЕСНЯ О ВЛЮБЛЕННОМ МЕНЕСТРЕЛЕ
(Муз. М. Таривердиева, сл. В. Коростылева)
Идет по свету менестрель,
Поет не "тра-ля-ля"
Он песню бережно несет
Про дочку короля.
За что бродячий менестрель
Ей стал однажды люб,
Пускай узнает вся земля,
Узнает добрый люд.
Вот перед ней, вот перед ней,
Вот перед ней какую трель рассыпал менестрель.
Два озера - твои глаза,
Я в них окончу путь
Я просто выбрать не могу,
В каком мне утонуть…
Я просто выбрать не могу
И я покуда жив,
Но я, как в песне соловей,
Перед тобой не лжив
Вот перед ней, вот перед ней,
Вот перед ней какую трель рассыпал менестрель.
И руки нежные твои
Струятся как ручьи
Они текут, творя добро,
Они пока ничьи…
Манят пришельца два ручья,
Чтоб он напился всласть
Я только выбрать не могу,
К которому припасть.
Вот перед ней, вот перед ней,
Вот перед ней какую трель рассыпал менестрель
Твои глаза, твои глаза -
Высоких два окна
И люди говорят, что в них
Любовь ко мне видна…
И я на цыпочки привстал,
Чтоб выше стать чуть-чуть,
Я только выбрать не могу,
В какое заглянуть.
Вот перед ней, вот перед ней,
Вот перед ней какую трель рассыпал менестрель.
Идет по свету менестрель,
Поет не "тра-ля-ля"
Он песню бережно несет
Про дочку короля.
За что бродячий менестрель
Ей стал однажды люб,
Пускай узнает вся земля,
Узнает добрый люд.
Вот перед ней, вот перед ней,
Вот перед ней какую трель рассыпал менестрель.
Мій переклад:
В. Коростильов. Пісня про закоханого менестреля
Іде по світу менестрель,
Співа не "тра-ля-ля".
Він пісню бережно несе
Про доньку короля.
Чому це мандрівний співак
Став до вподоби їй,
Хай вся дізнається земля,
Весь добрий люд мерщій.
Ось що співав, ось що співав,
Ось що для неї менестрель складав.
Два озера – в очах твоїх,
У них скінчу я путь.
Не можу просто вибрати,
В якому потонуть.
Не можу просто вибрати,
То поки що живий,
Проте, мов соловей в піснях,
Співак я щирий твій.
Ось що співав, ось що співав,
Ось що для неї менестрель складав.
І ніжні рученьки твої
Струмлять, мов ручаї.
Течуть, вчиняючи добро,
І поки нічиї…
І ваблять ручаї мене,
Щоб спрагу вгамував,
Не можу просто вибрати,
З якого б пити став.
Ось що співав, ось що співав,
Ось що для неї менестрель складав.
А очі, очі – два вікна,
Високих та ясних,
І люди кажуть, що любов
До мене видно в них…
Навшпинячки підвівся б я,
Щоб трохи вищим стать,
Не можу просто вибрати,
В яке з них заглядать.
Ось що співав, ось що співав,
Ось що для неї менестрель складав.
Іде по світу менестрель,
Співа не "тра-ля-ля".
Він пісню бережно несе
Про доньку короля.
Чому це мандрівний співак
Став до вподоби їй,
Хай вся дізнається земля
Весь добрий люд мерщій.
Що заспівав,
Що заспівав,
Що їй у мандрах менестрель складав.
Переклад 20.02.2025
2) Оригинал:
ПЕСНЯ ГРУСТНОГО МЕНЕСТРЕЛЯ
(Муз. М. Таривердиева, сл. В. Коростылева)
Я б хотел глухим родиться — да, да, да,
Я б хотел глухим родиться — не беда,
Но зато бы не услышал да, да, да,
Что меня ты не полюбишь,
Что меня ты не полюбишь,
Что меня ты не полюбишь,
НИ-КОГ-ДА!
Я б хотел немым родиться — да, да, да,
Я б хотел немым родиться — не беда,
Но зато бы не сказал я — да, да, да,
Что тебя не разлюблю я,
Что тебя не разлюблю я,
Что тебя не разлюблю я,
НИ-КОГ-ДА!
И слепым готов я даже- да, да, да,
И слепым готов я даже- не беда,
Но зато на белом свете — да , да, да,
Я тебя бы не приметил,
Я тебя бы не приметил,
Я тебя бы не приметил,
НИ-КОГ-ДА!
Только это все напрасно — да, да, да,
Слышу, говорю и вижу — вот беда,
Слышу, говорю и вижу
Слышу, говорю и вижу
Но тебе не стану ближе,
Но тебе не стану ближе,
Но тебе не стану ближе,
НИ-КОГ-ДА!
Мій переклад:
В.Коростильов
Пісня сумного менестреля
Краще б я глухим родився – так, так, так,
Краще б я глухим родився, та не вкляк,
Бо тоді я не почув би, так, так,
Що мене ти не полюбиш,
Що мене ти не полюбиш,
Що мене ти не полюбиш,
Вже ніяк!
Краще б я німим родився – так, так, так,
Краще б я німим родився, та не вкляк,
Бо тоді я не сказав би так, так,
Що тебе не розлюблю я,
Що тебе не розлюблю я,
Що тебе не розлюблю я,
Вже ніяк!
І сліпим я був би навіть – так, так, так,
І сліпим я був би навіть, та не вкляк.
Бо тоді у цілім світі, так, так,
Я тебе б геть не помітив,
Я тебе б геть не помітив,
Я тебе б геть не помітив,
Вже ніяк!
Тільки скаржуся даремно – так, так, так,
Голос, слух і зір зі мною – та я вкляк,
Голос, слух і зір зі мною,
Голос, слух і зір зі мною,
Та не буду я з тобою,
Та не буду я з тобою,
Та не буду я з тобою,
Вже ніяк!
Переклад 20.02.2025
3)
Оригинал:
ПЕСНЯ О ВЧЕРАШНЕМ ПРАЗДНИКЕ
(Муз. М. Таривердиева, сл. В. Коростылева)
Вчерашний всегда осыпается праздник,
Но память об этом сегодня нас дразнит
Кричат огоньки из вчерашнего счастья,
Которым сегодня ты веришь отчасти.
Которым сегодня ты веришь отчасти,
Огонькам из вчерашнего счастья.
А в общем и целом — конечно, не веришь
Вчера — это значит, захлопнуты двери.
Но завтра придет к человеку не просто
Взрослеет любовь как вчерашний подросток
И солнышко блещет, блестит и блистает,
Но завтра — оно без вчера не настанет.
Но завтра — оно без вчера не настанет,
И солнышко блещет, блестит и блистает.
А в общем и целом — конечно, не веришь
Вчера — это значит, захлопнуты двери.
Мій переклад:
В.Коростильов
Пісня про вчорашнє свято
Вчорашнє завжди осипається свято,
Та треба його нам сьогодні згадати,
Зі щастя вчорашнього вогники кличуть,
Сьогодні хоч трохи їм вірити зичать,
Сьогодні хоч трохи їм вірити зичать,
Зі щастя вчорашнього кличуть.
Проте взагалі їм звичайно не віриш:
Учора – це значить, дверей не відчиниш.
Та завтра не просто знаходить людину,
Зростає любов, мов вчорашня дитина,
І сонечко – ясне, ярке та яскраве,
Та завтра – без вчора воно не настане,
Та завтра – без вчора воно не настане,
І сонечко – ясне, ярке та яскраве.
Проте взагалі їм звичайно не віриш:
Учора – це значить, дверей не відчиниш.
Переклад 21.02.2025
4)
Оригинал:
В. Коростылев. Песня о сказке
А сказка - фонарик, что светит в ночи
Для тех, кто при сказке сидит и молчит,
И смотрит на сказку, и верит, и верит,
Что в сказку ведут не поэты, а двери.
Откроешь и выйдешь,
Откроешь и выйдешь,
Откроешь и выйдешь,
И сказку увидишь.
Конечно, в нее не все вместе въезжают,
У каждого сказка своя, не чужая,
А сказкой захочешь с другим поделиться,
Другой тебе скажет: плетешь небылицы.
И даже про двери,
И даже про двери,
И даже про двери
Не очень поверит.
Конечно, у каждого тайные сказки,
А тайные сказки не терпят огласки,
Там очень прекрасно, там очень опасно,
А сказка - она не бывает напрасной.
Светла и печальна,
Светла и печальна,
Светла и печальна,
Ведь сказка - молчанье.
Мій переклад:
В. Коростильов. Пісня про казку
А казка – ліхтарик, що світить вночі
Для тих, хто при казці сидить і мовчить,
Її споглядає, і віру в те має,
Що казку не слухає він – відчиняє.
Дверцята штовхаєш,
Дверцята штовхаєш,
Дверцята штовхаєш
І казку побачиш.
Звичайно, до неї не спільно в’їжджають,
У кожного казка своя, не чужая,
А казкою з іншим захочеш ділитись,
І інший тобі відповість: ет, дурниці.
Що є там дверцята,
Що є там дверцята,
Що є там дверцята,
Він вірить не надто.
Для кожного казка – своя таємниця,
Таємне для всіх відкривать не годиться,
Там щось зачарує, а щось налякає,
А казка – вона просто так не буває.
Там світло й печалі,
Там світло й печалі,
Там світло й печалі,
Бо казка – мовчання.
Переклад 20.02.2025
ID:
1033749
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Пісня
ТЕМАТИКА: Поетичні переклади
дата надходження: 21.02.2025 12:40:42
© дата внесення змiн: 21.02.2025 12:40:42
автор: Валентина Ржевская
Вкажіть причину вашої скарги
|
