Мені наснився сон, там дихала пустеля,
Під чарами нічними, піщинками до зір,
Ті танули, мов іскри в шовковім серці неба,
І місяця сягали вершини пірамід...
Так рівно, так спокійно, сухим і теплим вітром,
Вдихала, видихала, зі мною в унісон,
Одна в своїй печалі, одна із цілим світом,
Сама собі цариця, і жрець, і фараон.
До краю небосхилу, мереживом спокуси
Піски переплелися, і в глиб свою зовуть,
Тож йди туди, не бійся, тебе візьме Анубіс,
І поведе до Нілу, де лотоси цвітуть...
Глибока ніч в Єгипті, десь музика печальна,
Крадеться поміж пальми, розгойдує вогні,
І дихає пустеля, та золотом піщаним
Сягає зір далеких, живе в моєму сні...
