Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Небайдужа пофігістка: Відпусти (потік свідомості) - ВІРШ

logo
Небайдужа пофігістка: Відпусти (потік свідомості) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 5
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Відпусти (потік свідомості)

Ти!..ти...вбив мене!
  Хоча ні, не вбив, ти змусив мене жити. Забрав в мене крила…а хочеш щоб я літала. Відірвав крила, навіть не знаючи про це, і тепер я вже не літаю. А ходити не звикла… Мені погано, а можливо добре. Нічого не розумію. Погано, погано, погано! Погано з тобою, а без тебе ще гірше! І навіть якщо віддаси крила, то вони вже зламані…
  Всі навколо страждають від розбитого, нерозділеного кохання. Дурні! Ви кохаєте – це прекрасно. А от складно. Коли кохають тебе,  а ти навіть не знаєш чи тобі рідна до серця ця людина. Тобто не відчуваєш того, що мусив би відчувати.
  Тоді чому це триває так довго?
  Можливо, ззовні все виглядає добре : «вони кохають одне одного». А чи це так? А якщо так? Якщо це все в моїй голові  лише банальна осіння хандра? Навряд…це не перша моя осінь, а так складно вперше.
  Я ніби падаю, падаю, падаю…але не розбиваюсь, повертаючись на підвіконня. Я вже хочу розбитися, розбити все. Вже кілька митей до землі, кілька митей – і все!...але знов опиняюсь на своєму слизькому підвіконні, з якого, здається, неможливо зійти…
  Коли в мене були крила (була я такою наївною), я навіть подумати не могла, що кохана людина може приносити біль… Але це робить не він. Це роблю я сама! Він мене любить, точно любить. А я…а що я? Я навіть не можу розпізнати в собі наявність такого сильного почуття…тому це я з нього знущаюсь. Я відштовхую його, а через мить дарую солодку ілюзію – кохання.
  Але іноді це вже не ілюзія, це щось настільки світле, що сліпить очі, не бачиш землі під ногами, і хоч крил давно не має (та й не потрібні вони вже), здається, летиш…
  …А потім сліпуче світло згасає, і бачиш, що зовсім не летиш, а падаєш… І знову не можеш розбитися…чому?..бо ви тримаєтесь за руки, і він тебе не відпускає. Але й ти міцно вхопила його руку, бо якщо впадеш, то йому  залишиться біль. Ти не хочеш  цього, бо любиш його. Не так як він тебе, не менше і не сильніше, просто по-іншому…
  
Не хочу відпускати!
  Можливо, хочу щоб ти забрав мене з мого слизького підвіконня і тримав так сильно, щоб я більше на нього не ставала. А, можливо, я просто боюсь розімкнути пальці, бо вже так звикла до дотику твоєї руки. А це потрібно зробити, бо пізніше  буде більше болю. Тому я зможу. 
  Я впаду, лише ти не падай за мною. Я впаду – і нічого не буде, не буде страждань. Я впаду, лише відпусти! Відпусти…

ID:  235598
Рубрика: Проза
дата надходження: 18.01.2011 17:53:33
© дата внесення змiн: 18.05.2011 18:25:52
автор: Небайдужа пофігістка

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Поціновувачка мистецтва
Прочитаний усіма відвідувачами (969)
В тому числі авторами сайту (35) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

antuan, 17.09.2011 - 15:54
Карколомність подій вражаюча... думки наче кавалькада гірського каміння то вводить в стан задумливості то своєю непердбачуванністью намагється розірвати душу.. хороша проза.. сильна і безжальна .. просто гарно ..
 
Небайдужа пофігістка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро дякую give_rose
 
ось прочитала ваш витвір і стало до "неможливо" погано, навіть дивно....ви пишете про те, що болить багатьом....іноді кохаєш-ти, а тебе лише люблять...просто так буває...і вже нікуди летіти, нема за що боротися....дякую за чудову прозу, вона повертає в реальність 12 12 12
 
Дана Домініка, 18.01.2011 - 19:11
Така сильна біль... Все як у житті... Гарно вийшло! wink
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: