одного разу вона промовила невпевнено
а знаєш що налий мені трохи часу за пазуху й
пазли пали й пий червоне вино так щоб тепло було
молитися разом будемо до неба
довірся мені заплющ очі і дай руку
я змовчав і поплив за нею по течії
краплинам дощу також потрібна волога
щоб долетіти до поверхні землі
тим паче у такі розжарені дні як сьогодні
і ще одне зміни будь ласка русло цієї річки
я не хочу мочити ноги
вода і так надто холодна
казала ти
добре
кажу я
ось будь ласка
все що забажаєш
тільки не сльози
чоловіки не люблять цього!
ти ж знаєш
учора було весело літати вище неба
і запам'ятовувати кожен камінчик на
довжелезному березі нашої річки
вишукувати по запаху рослини які
мають ось-ось відійти у вічність
ми робили їм штучне дихання
як дружні поцілунки ніби так має бути
і все оживало у нас на очах
біологія життя - незворотній процес
як на диво музика міста завмирала
після опівночі і ми робили свою
кохання також має власні звуки
вмирати і народжуватись у гарячому ліжку
ще і ще адже у нас багато вільного часу
як все просто
вивчати щось нове щось незвідано тремтливе
жінка-настрій
як зміна погоди
як зміна пори року
як дурман восени
