Дуло до скроні
Приставила доля
Із вічним запитанням: Хто я?
У вічнім полоні
В твоїй я долоні,
Накрив мене як хвилі в морі.
Тож вбий - я не знаю,
Тому я страждаю
І знову впадаю у відчай...
Не знаю й шукаю.
Себе я караю:
Шепчу я питання у вічність..
Тож хто я? Хто?
Я - Кінь в пальто.
Така ж я безглузда й незнана.
Життя затихає останній акорд
Раніше ніким не коханий.
