«…Ненавиджу себе
За те, що я для тебе – просто тіло…
Заходь в дзвіницю мого тіла…
Скомпрометують дотики до тіла…
Не молися на тіло моє.
Моє тіло росте з винограду…
Що в моїм загубилося тілі…
І грати розплавляться в -
- пеклі тіла мого…
Приніс твоє тіло…
Душею – шлюха, тілом – діва…
Гарячого тіла жаги…
Мов спалене тіло…
Здригається напівпрозоре тіло…
І просто тілу, а духу – тісно…»
Збірка -
- «Мелодія вічних прощань»
* * *
«…Заходь в дзвіницю мого тіла…»
Здригається напівпрозоре тіло…
Збірка -
- «Мелодія вічних прощань»
Дзвонаря ти захотіла.
ДЗВОНАР
Я на дзвіницю був твою найнявся,
Кохана, дзвонарем твоїм робить,
Всіх краще бити в дзвін твій намагався
Я свічкою кохання кожну мить.
І зараз маю я одну роботу –
В дзвіницю кожен день твою дзвонить,
Роботи не початий край, до поту.
Оте, чим я дзвоню, завжди болить.
Зайшов я раз в дзвіницю твого тіла,
З любов’ю по дзвіниці ударяв.
Сильніше щоб дзвонив я, ти хотіла,
І я своє дзвонило поламав.
Здригалося напівпрозоре тіло,
Калікою став на роботі я.
Списала ти тоді мене на мило,
Знайшла собі другого дзвонаря.
Ш.В.С.06.2009р.
