Я тримаю в руках лист осінній кленовий, Що до мене влетів у відкрите вікно, Наче пам'ять моя,ніби сон світанковий, Ніби шлях в ті часи,що минули давно. Жовтий лист,як жовтий цвіт розлуки Не даруй мені,ти почекай, Краще я візьму тебе на руки Віднесу в наш загадковий рай. Увісні обіймаю оголені руки, Очманіло вдихаю твого тіла дурман, Ми любов пронесем через терни розлуки, Через біль негараздів,через гріх і обман. Осінь пише роман золотими листками, Розсилає за вітром адресатам своїм. Наче лист підіймусь ,полечу за вітрами, Щоб упасти як він на долоні твої. © Copyright: Виктор Гала, 2012 Свидетельство о публикации ⱱ11203200065
ID: 323446 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 20.03.2012 06:07:35 © дата внесення змiн: 20.03.2012 06:07:35 автор: Віктор Гала
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie