Складає літо мовчки шапіто -
скінчилася вистава барвінкова,
вже вересень заблимав на табло
та нагадав - пора іти до школи!
А в скверику ще серпень не зібрав
від феєрверків незгорівші зорі,
складає атрибути святкувань
у торбу літа гамірливий дворик.
Пахучий червень килимки скрутив,
а липень з річки кликнув зазивала -
і через мить нав"ючені вози
покинуть нас. Скінчилася вистава.
А нам і ніколи артистів провести,
бо дзвоник вже про іншу сповіщає.
Ну що ж - прощайте, друзі! До весни!
Десь після травня знов на вас чекаєм!
Дуже гарно!!!Надзвичайна алегорія літа із цирком робить цей вірш таким доступним і захоплюючим...а, водночас і прагматичним, бо цирк чекатиме знову!
Дуже влучно відображено перехід до осені!
Легкий, я сказав би, оптимістичний сум з присмаком літніх квітів. 
Дуже мило! 
