Знайомою стежиною до ферми прямували
Любов*ю до корів усіх ви дивували.
Як часто вас питали: « Василю, навіщо тобі
Потрібна та ферма? Те взуття у грязі?»
Ви ж просто свою любили роботу,
І до тварин проявляли турботу,
Ви просто нас вчили корівок доїти,
Парним молочком теляток поїти.
Після школи хлопчиськом бувало
Повз левади і верби старі
Поспішали туди, де чекало
Все, що миле вашій душі.
Все життя на фермі промайнуло,
Мов та мить воно війнуло,
Скільки ж рік молочних надоїли,
Скільки ж грамот, тату, заслужили.
Вас не стало, але люди в селі гомоніли,
Й моя пам*ять несе крізь роки,
Що корову доїти ви вміли,
Лише пальцями однієї руки.
24.04.2008р,04,08,2020р
