Я душу свою віддам за твій дотик,
За ніжність у погляді світлім твоїм.
Ти - це спокуса, ти - мій наркотик.
Стань же хоч музою в шляху моїм.
Хочу я бачить щодня твої очі,
Твоє́ волосся, твої́ уста.
Ти як та зірка, що сниться щоночі,
Ззовні барвиста, позаду пуста.
Вийду я в місячну ніч на терасу,
Зловлю́ від вітру твою теплоту.
Скільки б у мене не було часу,
Я не відчую твою простоту.
Буду я мучитись вік у стражданнях,
Буду шукати в правді берхню.
Мене немає у тво́їх бажаннях,
Мене немає в жарині вогню.
Бачить, що ти щаслива й без мене,
Не дає сну, життя не дає.
Хочу упасти в пітьму незбагненну,
Щочу я згинуть, що там не є.
