Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лілія Ніколаєнко: Не намагайся… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ігор, 28.08.2013 - 23:51
Танцюють тіні на стіні, Одна заодною невпинно, Вони чомусь весь час одні, І нерозлучні, ось, що дивно. Злітає листя, наче дні, Немов би оголяє душу, А ми те бачимо у сні, Як золото летить в калюжу. Усе розкладене давно, Дванадцять місяців невпинно Міняють фарби як в кіно, І явне все стає незримо. Наповнить тишою зірок Ходоний простір келих мрії, І залишається лиш крок, І тінню стануть всі надії. Я десь далекопоряд… Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що читаєте! Рада!
Салтан Николай, 15.08.2013 - 00:36
чарівні та оригінальні образи"Я – ніжний аромат весняних квітів" - а ось цей дуже сподобався Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Коля! Рада Тобі
Наталя Данилюк, 15.08.2013 - 00:27
Ваша ЛГ в кожному вірші постає такою багатогранною і фатальною - гарні образи і характери!
laura1, 14.08.2013 - 21:12
Неперевершено. Дуже красиві образи. Я в захваті! З медовим Вас спасом!Нехай життя тече медовою рікою, Земля багатство й силу Вам дає. Міцне здоров'я щедрою рукою Всевишній неодмінно Вам пошле! Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Дуже приємно! І Вас вітаю та бажаю всіх благ!
|
|
|