Запитав я у Ночі:
- Чом безсоння взяло мене в полон?
- Бо вірші багатострочні
В тебе створили банальний канон.
Запитав я у Ночі:
- Чом звично мене ти не приспала?
- Щоб не снився стан дівочий,
Це - скорпіон: отруєне жало.
Запитав я у Ночі:
- Чом гнобить, б'є мене пропасниця?
- Щоб забув ти сни пророчі,
Тобі часто правдивість бо сниться.
Запитав я у Ночі:
- Чом думки мої ходять у танку?
- Це не я! Ранок так хоче!
Запитай це про себе у Ранку!
Запитав я у Ранку:
-Чом вночі багато так теревень?
- П'єш каву бо спозаранку.
Запитай про це усе краще День.
Що ж, запитав я у Дня:
- Чом в добі є такий візерунок?
- Ти таке питаєш щодня.
Але знаєш: життя це є трунок.
10.09.2013
К.
