У серці іржавий цвях,
Не дістати мені його.
Якось глибоко він застряг,
Груди палить скупий огонь.
Позабути б мені твої очі,
Щоб не снились тонкі вуста.
Чорний ворон над ліжком клекоче
З перевернутого хреста.
За вікном закувала зозуля,
Тільки раз насміхнулась зла.
У скроні застрягла куля,
Розвіявши рештки тепла.
Розійшлися навіки у світі,
Загубилися наші серця.
Та губи твої зігріті
Поцілунком німого співця.
У думці ти носиш єдино
Тихий порух його душі.
Одно лиш на світі – людина,
Любови стрімкий рушій.
11. 10. 2013
