"...Пишу цей лист бо відчуваю зараз
Твою потребу у моїх словах..."
"Сьогодні мені б виповнилось двісті...
Душа моя в словах-сльозах... Прости...
Цього листа пишу в твоєму віці:
Тобі у серпні буде двадцять три.
Потрапив лист, я знаю, в рідні руки:
Вже зараз відчуваю їх тепло,
Твого серцебиття я чую стуки,
Дивлюсь крізь призми літер, мов крізь скло...
Пишу цей лист бо відчуваю зараз
Твою потребу у моїх словах...
В очах пра-пра-бабусі бачу образ -
Ви дуже схожі, тільки ти - жива!
В своєму часі, люба Україно,
В гордині непохитній крізь віки,
Минулого ти воскресиш руїни
І зорі уплітатимеш в вінки...
09.03.1837 р.
Т. Г. Шевченко"
Цей твір переміг у конкурсі "Вірш про Україну (до 200-річчя Тараса Шевченка)", який був організований на ЛітПорталі "Проба Пера" і здобув ІІ премію, за що щиро вдячний організаторам і маю приємність поділитися своєю радістю про цю перемогу з усіма ВАМИ!