Кахала я,тепер,все в забутті,
І я ховаюся,на самоті.
Я не хочу,страждати і жити дарма,
І старість зустріти сама.
Я дуже емоційна людина,
І все що відчуваю,кажу,мов дитина.
Ми забули про справжні почуття,
Сваримось,миримось,таке наше буття.
І якщо,я розчаруюсь в коханні,
Я буду іншою,зрання.
Я не буду вірити в казку,
І буду допивати реальність,розбивши чашку.
Я не буду казати,"життя прекрасне!",
І не буду одягати,коляр-пристрасті"красний".
Я буду,такою,як ти мене зліпив,
Холодною,байдужою,як прихід злив.
Я буду для тебе тоді ідеальною,
Байдужою,та нереальною.
Такою,породили мене твої почуття,
Я буду іншою,але це вже інше життя,
І в ньому не буде місця, для твого "Я"
ID:
484013
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 07.03.2014 00:21:47
© дата внесення змiн: 07.03.2014 00:54:35
автор: Марійка КМ
Вкажіть причину вашої скарги
|
