Та що ж це робиться навкруг?
Прошу вас люди, схаменіться!
Кобзар читаю, не знаходжу слів,
Не мов про нас він з вами пише.
А ми, як стадо баранів.
Чому ж рвем душі за панів?
Згадайте, ви ж чиїсь сини.
Чи хочуть матері війни?
Сини, не тільки матері своєї,
А ще й землі святої-нені.
Навіщо ж всіх топтать в грязі?
Навіщо долі всім калічить?
Якщо так любите братів,
То можете туди поїхать.
І там уже, на тій землі,
Якщо вам хтось дозволить:
Вбивайте, нищіть і паліть.
Мені даремні ваші долі.
Навіщо нищите своє?
Тяжким трудом нажите.
І нам від сорому за все,
Всім треба голову схилити.
А потім гімн свій заспівати,
Щоб чули всі, що нас багато.
І гордо прапор підійняти,
Вкраїну-неньку захищати!
_______________________
Сильно!Мені також весь час хочеться кричати Вашими словами:Та що ж це робиться навкруг?Навіщо долі всім калічить?
Якщо так любите братів,То можете туди поїхать.
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
точно, у Шевченка про те саме, та не тільки до нього можна звернутися, мабуть у всі часи подібне переживали, люди мало змінилися. та надію втрачати не можна
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, війни ніхто не хоче... Мабуть, війна хоче нас.
Не пережити нам треба це випробування, а подолати.
Знаєте, пісня така є " Нам поможе святий Юрій і Пречиста Мати..."
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
