UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Рина Ільноц: Чорні думки - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Рина Ільноц відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Вам за такі щирі слова, пригощайтесь 
kasandra-20, 03.06.2014 - 12:40
Дякую за вичерпну відповідь. Пишу і російською, і українською. Чомусь почала російською. важко сказати чому саме. kasandra-20, 03.06.2014 - 12:10
И еще момент. Просто любопытно. И я подчеркиваю мои слова не несут никакой морали или поучения или еще чего0то. Просто - если в голове возникла мгла и эстетика смерти, готики и прочей эхинацеи - это одно. А если к этому привели размышления о жизни свои!! - это другое. Рина Ільноц відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Роздуми про життя та смерть не варто сприймати як бажання суїциду чи там якесь естетичне захоплення, звичайно, ж ні. Кожен, мабуть, замислювався хто ми є і для чого ми є. Іноді настають моменти, коли все здається таким безглуздям, що хочеться втекти від них на край світу(знову ж таки, не варто вбачати в попередній фразі прихованого змісту). Трапляється, думки сплетуться в такі клубки, що розплутати їх неможливо і тоді нічого не залишається, як підкоритись їм та чекати поки голову не займуть інші. Не хочу, аби Ви гадали, що поданий вижче вірш - ославлення смерті чи щось в цьому дусі. Це всього дише крик душі, черговий клубок думок, який опинився на аркуші паперу. Це вірш про те, що люди живуть так, ніби житимуть вічно, замість того, щоб радіти життю вони повністю погрузли в своїх липких справах та не зважають на прості речі, що можуть наповнити життя сенсом. Це вірш - заклик до змін, та аж ніяк не до смерті. Надіюсь, я вичерпно відповіла на Ваше запитання, Касандро.
kasandra-20, 03.06.2014 - 12:00
это правильная позиция. Но есть одно но - страдаешь ли ты от этого.. не обязательно называть это страданием - грусть, тоска, хандра как угодно, даже подсознательно. или ты можешь без людей, реально можешь? Без плохих и хороших, добрых и злых? А мысли людей о тебе - это просто чужое мнение, главное, знаешь самой не творить и не множить зло. Вот это действительно важно. Да и кстати к этому состоянию "відлюдник" приводят определенные жизненные ляпы, боль и страдания. Человек им становиться, он не рождается таким. Рина Ільноц відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я добре обходжусь без великої кількості людей в своєму оточенні. Звичайно, що іноді стає жахливо самотньо, коли ти в черговий раз даєш волю своїм думкам, проте я не з тих людей, які хай там що хочуть вирватись з лап самотності, ні. Мені подобається стан, коли навколо немає жодної душі і ти спокійно можеш помилуватись зорями чи заходом сонця. Коли хтось вривається в мій власний простір, я не вельми захоплено це сприймаю. Проте, якщо людина цікава, то я не стану припиняти розмову, ні в якому разі.P. S. Ви ж наче знаєте українську, чому запитуєте російською? Рина Ільноц відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кожен вірш змушує над чимось задуматись, проте не кожен в змозі достукатись до глибин душі. Сподіваюсь, я змогла до Вас достукатись та дати поживу для певних роздумів та висновків. Мені приємно чути схвальні відгуки про мою творчість.
kasandra-20, 03.06.2014 - 11:39
"Усюди фальш, все фікція між нами."А вы верите людям? Доверяете проходящему? Верите в неизменчивость явлений? даже деревья осенью сбрасывают листву, а весной снова выпускают почки. Зачем верить внешнему? Если есть Вы - то, что вы можете изменить в себе и то, чему действительно нужно верить. Рина Ільноц відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Власне, мій нік - "Мінлива" свідчить про те, що я вірю в те, що людина може змінюватися в діаметрально протилежному напрямку від початкового, проте, звісно, для цього потрібні певні фактори.Зовнішні подразники мене давно розчарували, я не вірю людям, їхнім пустим словам. Мабуть, є люди, які гідні довіри, та я їх очевидно ще не зустріла. Я цілком задовільняюсь проводженням часу в компанії улюблених книг та музики і мене ніяк не хвилює те, що мене називають відлюдьком. Є певний драйв в тому, що ти не так поводиш себе, як інші, відрізняєшся від них у всьому та не підпорядковуєшся певним стереотипним міркам. |
|
|
|||||||||||||||||||||||
