Я пізно йшов додому. Кроки нетверді:
Крок-крок... і крок... і крок... і знову крок.
Аж бачу - тихо, наче риба у воді,
Іде дитина. Ніби мій синок?
Або чиєсь розглублене дитинство?
Я зупинився - хто там, що там, роздивлюсь.
Дивлюся в ніч: там пустка, тиша там -
Не лайт, не хоум, тиша двічі-тричі плюс -
Чужий якийсь, інопланетний штам,
Чи так мовчить доросле сиротинство?
Та все мовчало, принишк і Місяць білий,
Лиш набрякав дощем у скронях день,
На Сході прапор чий заіржавілий
Вже починав змальовувать знамень,
Чи там чергове відбулось злочинство?
Та ж раптом звідкись тіні - безліч, "кроком руш!"
І спалахи, і постріли, і грім,
І відчайдушне щось у кронах чорних груш
Кричить і очі їсть, як сивий дим,
Чи то волає вбите материнство?
...А ранком у новинах Сходу збитий ІЛ,
Лічба нова неповоротних втрат,
І сорок дев'ять душ в ривку до виднокіл -
Для служби безстрокової солдат -
Небесне привітало українство...
15/06/2014
В ніч з 13 на 14 червня 2014 року над аеропортом міста Луганськ російські диверсанти збили український військово-транспортний літак ІЛ-76. Загинуло 9 членів екіпажу зі складу Мелітопольської авіаційно-транспортної бригади та 40 бійців 25-ої окремої Дніпропетровської аеромобільної бригади. Вічна пам'ять загиблим. Співчуття родинам. Слава Україні.
